Ресторан в украинском стиле
Перейти на главную Написать нам письмо
   


Головна...............................
Новини................................
Про нас...............................
Ресторан.............................
Криївка................................
Міні-готель...........................
Хата Берегині.......................
Хата Отамана.......................
Козацький чан на травах......
Пам`ятник «Небесній сотні»..
Церква................................
Фотогалерея........................
Відпочинок..........................
Карта доїзду........................
Зворотній зв'язок.................
Контакти..............................

КОНТАКТИ
Черкаська обл.
Чигиринський р-н
хутір Буда (с. Мельники)
тел.: (0472) 566-911
тел/факс: (0472) 312974
моб.: (067) 4427964
моб.: (067) 2384757


ФОТОГАЛЕРЕЯ

Ресторан в украинском стиле

Погода в Украине
 
 
 
Відпочинок

Екскурсії


Пішохідні подорожі стають дуже популярним видом відпочинку. Люди які змучились від міського життя, постійних навантажень на роботі потребують на деякий час відмежування від свого постійного середовища. Пішохідні подорожі далеко за містом приносять людям емоційне задоволення і фізичне відновлення сил.

Історичні та заповідні місця Холодного Яру та Чигиринщини, які Ви зможете відвідати під час відпочинку в ресторанно-готельному комплексі "Дикий хутір":

Холодний Яр

Холодний Яр — реліктовий лісовий масив, який має історичне та природоохоронне значення.

Урочище має площу 6804 га і розташоване на території двох адміністративних районів Черкаської області — Чигиринського та Кам'янського та двох лісництв Державного підприємства «Кам'янське лісове господарство» — Креселецького та Грушківського.

У Холодному Яру нараховується понад 140 видів різних дерев і чагарників. З них 75-місцеві. Найпоширеніші породи в холодноярському лісі: дуб, ясен, граб, сосна, клен. Відомі і рідкісні для цих країв породи: модрина, європейська і сибірська, дуб червоний, амурське коркове дерево, вишня східна , сосна Веймутова, бархат амурський та інші. Серед лісових насаджень збереглися залишки старих садів – яблуневих, грушевих, черешневих. Багатосортова колекція волоського горіха, яка ще не описана в наукових працях, але відомо,що вона нараховує кілька сот дерев у віці до 150 років.

Багато червонокнижних рослин можна зустріти в Холодному Яру бруслину карликову, підсніжник, конвалію, орхідею (булатку довголисту), леверду (цибулю ведмежу) та інші.

Красенями стоять серед буйної рослинності елітні дуби. Цінність їх у тому, що столітньої величі вони набирають вже в 50-60 років. Високі і стрункі (21 м в висоту до першої гілки), вони мов козацькими списами пронизують навколишні лісові хащі. В Європі таких дубів трохи більше трьохсот, сім з них знаходяться в Холодному Яру. На міжнародному ринку живці таких дубів оцінюються дуже дорого. Найкрасивіший елітний дуб Холодного Яру росте біля Гайдамацького ставка.

За кількістю унікальних археологічних, історичних, наукових об'єктів, а їх тут налічується понад 150 найменувань, Холодний Яр займає перше місце в Україні.
У лісовому масиві і на полях навколо нього скрізь розкидані кургани скіфської доби та пізніших епох. У Холодному Яру археологи знайшли сліди всіх археологічних культур, починаючи з трипільської землеробної культури, яка зародилася в лісостеповій зоні України за п'ять-чотири тисячі років до нової ери.

У Холодноярських лісах збереглися залишки кількох древніх городищ, оточених земляними валами, висота й ширина яких ще й тепер вражає, а також руїни підземних церков і печер.

Найбільше городище Скіфське або Мотронинське (VI століття до н. е.) в центрі якого височіє пам'ятник архітектури — Троїцька церква Мотронинського монастиря. Скіфське городище внесено до переліку пам'яток культури, що мають міжнародне значення.

Походження назви.

За легендою, в часи моноголо-татарської навали в лісових хащах над річкою Сріблянкою заховалася Меланка Холодна з дітьми. З часом до неї приєдналися інші втікачі і виникло поселення з назвою Холодне. Ніби з тих пір і ліси навколо нього назвали Холодноярськими.

Ймовірно, що назва «Холодний Яр» має кліматологічне походження. В глибоких лісистих улоговинах і балках влітку збирається холодне повітря і з них завжди тягне прохолодою. Тому місцеві жителі і назвали цю територію Холодним Яром.

Історичні події.

Мотронинський монастир


Мотронинський монастир — православний монастир, заснований в лісовому урочищі на місці скіфського Мотронинського городища (тепер село Мельники Чигиринського району Черкаської області).

Задовго до виникнення самої обителі, на місці сучасного монастиря поселилися відлюдники і жили в печерах.
Це місце дійсно відповідало потребам душі для тих, хто шукав самоти і пізнання Бога. Навколо безмежні ліси, глибокі яри і численні чисті освіжаючі джерела. Природа і рослинність тоді були надзвичайно багаті і в той час неприступні дякуючи багатьом пагорбам та ярам.
Ця територія носить назву Холодний Яр, тому що навіть в саму спекотну погоду, дякуючи природнім особливостям, тут відчувається свіжість і прохолода.


Троїцька церква Мотронинського монастиря (1804) .

Перша друкована згадка про Холодний Яр належить історикам, що описали битви литовських та руських воїнів з ординцями в 1363—1367 роках «на Синій воді».

Через небезпечне сусідство Дикого Поля, безперервні напади кочових племен, ці землі були довгий час незаселеними. Окремі міста-фортеці та добре укріплені монастирі протягом століть були єдиними населеними пунктами від Канева і Черкас до Дніпровських порогів.

Гайдамаччина.

Густі ліси, горби і яри в околицях Холодного Яру здавна служили для населення навколишніх сіл місцем хорони від татар і поляків.

У 30-х роках XVIII століття в Холодному Яру була організована Холодноярська Січ. Цей ліс на десятки років став головною базою гайдамаків. У тридцяті роки їх очолювали Верлан, Матвій Грива та Іван Жила, в 40-х роках Гнат Голий, Г. Похилий, Семен Неживий.

В історію Холодний Яр ввійшов також гайдамацькою Коліївщиною 1768 року на чолі із запорізьким козаком Максимом Залізняком і сотником Іваном Гонтою. Тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти, якому Тарас Шевченко присвятив свою поему «Гайдамаки» та вірш «Холодний Яр»:

…В Яру колись гайдамаки табором стояли,
Лагодили самопали, ратища стругали.
У Яр тойді сходилися, мов із хреста зняті,
Батько з сином і брат з братом одностайне стати
На ворога лукавого, на лютого ляха…
…Дуріть себе, чужих людей, та не дуріть Бога.
Бо в день радості над вами, розпадеться кара.
І повіє огонь новий з Холодного Яру.

Діяли тут й гайдамацькі загони під проводом Шелеста, Писаренка, Медвідя, Теслі, Письменного, Швачки, Журби, Бондаренка, Москаля, Середи, Чорного, Бороди, Рудя, Тарана, Невінчаного, Беркута.

Заповідні місця:

Кресельці — садиба Кресельцького лісництва. У центрі її пам'ятник Тарасу Шевченку, встановлений працівниками лісництва на відзнаку перебування поета у цих місцях;

Гайдамацький (Монастирський) ставок

Гайдамацький (Монастирський) ставок знаходиться біля Мотронинського монастиря, де гайдамаки святили ножі.

У 1968 році на його дні його було знайдено немало ножів, люльок, кресал та інших речей гайдамаків. Знахідки були передані до Чигиринського краєзнавчого музею.
Існує легенда, за якою один з ватажків гайдамацького руху дожив до столітнього віку. На базарі в селі Деренковець (нині Корсунь-Шевченківський район) він здибався з Федором Симиренком, якому вказав на скарб на дні гайдамацького ставу. За цей скарб і розбагатіли цукрозаводчики Симиренки.

Печери — розташовані майже навпроти гайдамацького ставка. Зі слів старожилів, довжина підземних ходів близько 28 кілометрів. Вели вони від Мотронинського монастиря до оборонних валів, до Холодного, Червоного, Святого валів. Є печери між стародавніми городищами, на Кізій горі біля Жаботина. Вхід до них був у підземеллі церкви Іоанна Златоуста закритий кам'яною брилою та майстерно прикрашений химерним плетивом вінків.

Український письменник і композитор Гнат Мартинович Хоткевич у 1926 році пройшов підземними холодноярськими ходами близько чотирьох кілометрів.
У нетрях Холодного Яру виявлені печерні церкви, каплиці, підземна в'язниця з набором тортурних знарядь.
У часи Другої світової війни фашисти відшукали один з найбільших входів до стародавніх підземних печер і, гадаючи, що там міститься одна з партизанських баз, підірвали його.


Пам'ятник партизанам — відкрито у серпні 1978 року в присутності п'ятнадцяти тисяч колишніх партизан, передовиків виробництва, піонерів і комсомольців Черкаської і Кіровоградської областей. Скульптор — Станіслав Грабовський.

Кам'яна стела — стелла споруджена в пам'ять триразового перебування в цих місцях Тараса Шевченка у 1822, 1843 та 1845 роках.

Могила Йосипа Шелеста — могила гайдамацького ватажка, вбитого напередодні повстання. Розташована у лісовому квадраті № 48.

Вали оточують холодноярські городища. Мотронинське має ще й внутрішній вал. Висота зовнішніх валів цього городища — від 20 до 25 метрів. Загальна довжина їх — понад 57 кілометрів.

Склик — традиційне місце збору гайдамаків і козаків. Розміщений за ворітьми Мотронинського городища, що виходили на Чорний шлях. На великому дубі висів казан, дзвін якого було чути на кілька кілометрів. Неподалік від склику і біля хутора Буда збереглися рештки виробництва заліза.

Великодня Гора — найбільший земляний насип у холодноярських лісах. Легенди віщують, що там перепоховане тіло Богдана Хмельницького і закопані козацькі скарби.

Дуб Максима Залізняка

Найстаріший дуб Холодного Яру, одне з найстаріших і найбільших дерев України та Європи. Вік дуба, який пам’ятає походи князівських дружин, загонів козаків і гайдамаків – близько 1100 років. Зростає він в урочищі Холодний Яр, на південному схилі Кириківського яру біля хутора Буда на Чигиринщині і має назву дуб Максима Залізняка. Багато легенд розповідають про нього місцеві жителі. Повз нього проходили половецькі, татарські, турецькі орди. Його обхват 8 метрів 90 сантиметрів, висота — 24 метри, а загальний об’єм – 37,5 куб. м.

Легенди розповідають, що під кроною цього дуба збирались повстанці на чолі з Максимом Залізняком. Саме тут давали вони клятву, не шкодуючи життя боротися з польським засиллям. Саме під цим дубом Шевченко слухав оповідання місцевих жителів про гайдамаків, а потім написав поему "Гайдамаки" та вірш "Холодний Яр", намалював картину "Дуб на хуторі Буда".

Шість разів блискавки ударяли в дуб, його стовбур розірвало зверху до низу, залишивши ніби шрами на тілі воїна, але він вижив , не схилився перед часом і стихією.

Поруч з ним росте дуб–онук, якому 680 років, а в інших місцях Холодного Яру є багато гіллястих дубів-ветеранів віком 300-500 років.

Під його шатром відпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Павло Павлюк, Максим Залізняк, Андрій Журба, Семен Неживий, Тарас Шевченко та інші.




Поташні розташовані в Поташному Яру. Цей яр утворився після того, як великий зсув землі розділив Холодний Яр на дві частини. На дні його протікає річка Косарка, понад якою з Холодного Яру пролягав Чумацький шлях.

Найбільших городищ чотири: Мотронинське, Суздальське, в лісовому квадраті № 64, та Жаботинське на Кізій горі. Крім них є ще десять площею від 2 до 35 гектарів.

У заповіднику багато джерел. Лісовпорядженням 1869 року було виявлено 17 невеликих озерець, які називають топильцями. Живляться вони водою з джерел, що витікають з гранітної розколини. Всі топильця мають окремі назви і, як правило свої історії.

З джерел витікають річечки Сріблянка, Смотрич, Жаб'я, Осота, Косарка, Шумка, Чорнобривка, Лубенка, Розянка, Суботь, Холодна, Лаврусиха, Некрасиха та інші. Всі вони впадають в Тясмин.

Багато джерел вважаються цілющими. Дослідження місцевих лікарів та працівників Одеського інституту курортології свідчать, що найбільше в цих місцях родонових джерел. З переказів відомо, що ще козаки і гайдамаки лікували рани джерельною водою.

Поблизу села Сокирне Жаботинської сільради є джерело Свята криниця. Вода з нього вибігає бурхливо, ніби кипить, і має домішки газу. Дебіт джерела — 10-15 кубометрів води на добу. На його базі діє завод мінеральних вод.

Цілюще джерело "Живун" .


У квадраті № 73 в Атаманському парку знаходиться джерело "Живун".
Вода в ньому ніколи не замерзає.

Розповідають таку легенду. Колись в Атаманський парк приїздив по пісок старий дід Пилип , який мав хворобу шлунку. Він і переконався у цілющості джерела, вилікувавшись його водою.
Відкопав дід те джерело і назвав його Пилипівським, відтоді багато людей вилікувалися джерельною водою. А назву «Живун» йому дав колишній голова місцевого колгоспу Марченко.

Зараз територія навколо джерела облаштована для тих, хто приїздить по цілющу воду звідусіль.
Побудовано альтанку із столиком і лавами, над джерелом зведено дах, до джерела ведуть кам’яні сходи.
06 Липня 2010
 


 

 
 
НАШЕ МЕНЮ
Перші страви Перші
страви »
Салати Салати »
Закуски Закуски »
Напої Напої »
Основні страви Основні
страви »
ВІДПОЧИНОК
Екскурсії Екскурсії »
Алкотуризм Алко-
туризм »
Риболовля Риболовля »
Велоподорожі Вело-
подорожі »